Усі кажуть, що хочуть підтримати Україну – а чому це не стосується українців, які потрапили до Швеції?
Ульф Крістерссон розповів про підтримку України в Селені, але не мав відповіді, як мають отримувати підтримку українські біженці у Швеції.
Швеція стверджує, що стоїть за Україною, куди ми надіслали і гроші, і сучасне військове обладнання. Водночас, ми прийняли українських біженців із війни, які прибули сюди, з найгіршими умовами, які тільки можна уявити. Не складається.
Це основна редакційна стаття, написана співробітниками редакції Dagens Nyheter. Політична позиція DN є незалежною ліберальною.
Ми наближаємося до двох років повномасштабної війни Путіна і Росії в Україні. Війна, яка спалахнула рано вранці 24 лютого 2022 року, не вщухає і, як багато хто зазначає, українці захищають не лише Україну. Своєю мужністю та самопожертвою – і з необхідною допомогою зброї та боєприпасів від решти західного світу – вони також захищають нас і наші цінності свободи, демократії та права не бути жертвами нападу кровожерливого імперіалістичного сусіда. На жаль, ця війна є довгою.
І теперішній, і попередній уряди Швеції неодноразово підтверджували нашу підтримку України. Крім грошей, ми передали Зеленському найсучаснішу систему «Арчер», відправили 90 бойових машин, гранатомети і багато тисяч протитанкових снарядів, а шведські військові навчали українських солдатів. Все це чудово.
Українці в Швеції, які працюють, платять стільки ж податків, скільки всі інші. Проте вони мають право лише на невідкладну допомогу, а якщо у них є діти, не мають права няньчити, коли діти хворіють.
Але чого нам не вдалося, і ми навіть не намагалися, особливо добре ставитися до українців, які втекли сюди, рятуючись від війни. Навпаки.
Українські біженці від війни у Швеції отримують дозвіл на проживання згідно з Директивою ЄС щодо масових біженців. На відміну від таких країн, як Норвегія та Данія, Швеція вирішила не надавати їм більше прав, ніж передбачено директивою. Це означає, що вже майже два роки українці змушені жити на компенсацію, яку інакше виплачують шукачам притулку за період до отримання посвідки на проживання. За 71 шведську крон на день плюс від 37 до 50 шведських крон на дитину українська мати повинна платити за їжу, одяг, взуття, медичне обслуговування, ліки, стоматологію, засоби гігієни, витратні матеріали та дозвілля, пише Міграційне агентство. Компенсацію не підвищували 30 років. Однак після початку війни витрати на продукти харчування у Швеції зросли на 25 відсотків.
Працюючі українці в Швеції, а їх близько половини, платять стільки ж податків, скільки й усі. Проте вони мають право лише на невідкладну допомогу, а якщо у них є діти, то не мають права няньчитись, коли діти хворіють. До речі, працююча українка, яка завагітніла у Швеції, також не має права на батьківську допомогу.
Абсолютно неможливо жити на державну підтримку, і люди ризикують потрапити в секс-торгівлю чи іншу експлуатацію людей.
Порівнюючи те, як Швеція та Норвегія поводилися з українськими біженцями, дослідники показують, що Норвегія інвестувала в мовні курси та додаткову освіту, на додаток до того, що рівень компенсації був значно вищим. У Швеції абсолютно неможливо жити на державну підтримку, і люди ризикують потрапити в секс-торгівлю чи іншу експлуатацію людей. Це, звичайно, експлуатується.
З приблизно 60 000 біженців, які прибули до Швеції з України з початку війни, близько третини вже покинули країну. Дехто повернувся в Україну, але багато хто поїхав далі в межах Європи до якоїсь країни, де не зустрічають так гостро.
Прем'єр-міністра Ульфа Крістерссона запитали про це, коли він говорив на Folk och försvar у Селені про те, наскільки українська справа є нашою. Він не відповів. Але якщо Швеція дійсно хоче стояти за Україною, ми не можемо так поводитися з їхніми біженцями війни.
